Обов'язково поговоріть з дитиною серйозно. З'ясуєте, що турбує її у зв'язку з відвідуванням школи.

Зустріньтеся з вчителем, можливо, він розповість вам причину неспокою. Це може бути учень, що залякує вашу дитину, або діти, які глузують з її, або неуспішність.

Раптова зміна в поведінці дитини може бути пов'язана з обстановкою дома. Якщо така проблема існує, не намагайтеся одурювати дитини, говоріть правду, але не вдавайтеся в подробиці. Скажіть дитині, що ви самі розберетеся з проблемами, а її завдання ходити в школу і успішно вчитися.

Дитина повинна знати, що кожен день в школі не може бути ідеально хорошим і спокійним. Поясніть дитині, що їй самій доведеться вирішувати виникаючі проблеми, і ви завжди їй в цьому допоможете.

Постарайтеся нагадувати дитині цікаві і веселі випадки, які відбулися з ней в школі. Це її підтримає. Хваліть її за старання.

Дякуйте вчителів за викладання, хороше відношення до дітей, це налаштовує людей доброзичливо до вашої дитини.

Дитина, яку удома постійно лають і карають, може дійти до крайнього ступеня неспокою і внаслідок цього нічого не утримувати в пам'яті.

Помічайте навіть незначні зміни в поведінці, оскільки спочатку асоціальна поведінка виявляється епізодично, ситуативно.

Розмовляйте, пояснюйте, але не ставте умов, не вимагайте відразу ідеальної поведінки.

Комплексно вносьтете зміни у режим дня підлітка, у дозвілля.

Необхідно знайти сильні сторони або, краще сказати, якості підлітка і правильно їх використовувати, розвивати, даючи посильні завдання. У дитину необхідно вірити – це головне! Величезне значення має для важкого підлітка випробувати щастя, радість від успіху.

Говоріть з дитиною тактовно, уникайте різких виразів.

Ніколи не обговорюйте з дитиною недоліків вчителя. Краще поясніть, як важко йому працювати, вказавши , що вчитель така ж людина, як і всі інші, і може втомитися і бути роздратованим.

Поговоріть з вчителем без претензій, швидше за все, разом вам легше буде знайти вихід. Не запускайте ситуацію. Не чекайте, коли полум'я конфлікту зачепить адміністрацію школи. Вирішіть ситуацію на самому початку.

Знайдіть стимул (тільки не гроші), щоб дитина прагнула успішно займатися.

Покращуйте її самооцінку. Говоріть, що у неї багато що вийде.

Домовитеся з вчителями, щоб ваша дитина могла показати свої знання саме в певний момент перед всім класом. 
Не втручайтеся в справу, якою зайнята ваша дитина, якщо вона не просить допомоги. Своїм невтручанням ви повідомлятимете їй: "З тобою все гаразд! Ти, звичайно, справишся”. Якщо дитині важко, і вона готова прийняти вашу допомогу, обов'язково допоможіть.

Дозвольте вашій дитині зустрітися з негативними наслідками своїх дій. Тільки тоді вона дорослішатиме і ставатиме "свідомої”.