Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук

Календар

«  Квітень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Архів записів

Друзі сайту





Середа, 24.04.2024, 21:15
Вітаю Вас Гість | RSS
Сайт Вільногірської загальноосвітньої школи №2
Головна | Реєстрація | Вхід
Методична робота


Методична робота

Розвиток продуктивного мислення учнів 10-11 класів на уроках математики.

Розвиток продуктивного мислення учнів неможливий без знання та вмілого використання різноманітних форм організації навчального процесу. Основною формою навчання в школі є урок як одна із головних колективних форм організації навчання. Для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці, а отже, і для розвитку продуктивного мислення необхідний проблемний виклад навчального матеріалу. Використовуючи приклади і факти, я ставлю перед учнями пізнавальні проблеми, залучаю  їх до роздумів, до пошуку способів розв’язування цих проблем та розкриття сутності матеріалу, який вивчається, до знаходження в ньому причинно-наслідкових зв’язків. Вважаю, що однією із важливих методичних вимог до уроку повинно стати дотримання вчителем принципу проблемності. Причому цей принцип повинен бути домінуючим не тільки на уроках подачі нового матеріалу, але і на уроках закріплення, повторення, систематизації та узагальнення вивченого матеріалу, перевірки та оцінки знань. Так, розвитку продуктивного мислення сприяє така організація закріплення і повторення, за якої відомі учням факти і залежності доповнюються новими відомостями, відбувається впорядкування матеріалу, в результаті чого в учнів формується цілісне уявлення про тему, її місце в загальній системі знань з предмета. Проблемність у навчанні й характер пізнавального пошуку вчитель може забезпечити і при нетрадиційному (нешаблонному) застосуванні вивчених теоретичних положень до розв’язування задач, які відносяться зовсім до іншого розділу чи теми. На мою думку, учитель повинен показувати широкі можливості застосування тих чи інших теоретичних положень, методів і активно залучати до цієї роботи учнів. Школярів потрібно ставити не тільки в умови "відкриття”, добування знань, але і в умови нетрадиційного застосування одержаних знань у практичній діяльності (при розв’язуванні вправ та задач, доведенні фактів, дослідженні властивостей і відношень). Матеріал, що вивчається в курсі стереометрії, алгебри і початків аналізу, має в цьому відношенні великі можливості. Передовий педагогічний досвід підтверджує ефективність використання лекційно-практичної системи навчання в старших класах. Потрібно зауважити, що й у цій формі організації навчання вчителю необхідно забезпечити виконання вище названої вимоги. Учителю доцільно надавати новому матеріалу проблемного характеру, лекцію наповнювати яскравими фактами та прикладами, включати учнів у бесіду з аналізу цих фактів та прикладів, залучати їх наводити факти і приклади на підтвердження одержаних висновків. Значний вплив на формування та розвиток продуктивного мислення учнів мають уроки-семінари й уроки-конференції. Семінарські заняття - це ефективна форма організації самостійної роботи старшокласників, засіб підвищення ефективності навчання. Їх дидактичні цілі - поглиблення знань, умінь учнів, узагальнення, повторення та систематизація вивченого, активізація пізнавальної самостійності. Важлива методична вимога до уроків-семінарів - зниження провідної ролі вчителя. При підготовці до семінарів учні значною мірою розширюють свій інтелектуальний потенціал, вивчають додаткову літературу й одночасно набувають умінь самостійно добувати знання. У цьому і цінність семінарських занять для розвитку в учнів продуктивного мислення. Ще однією позитивною стороною як уроків-семінарів, так і уроків-конференцій є те, що вони можуть набувати форм дискусій та шкільних диспутів (наприклад, найраціональніший спосіб розв’язування тієї чи іншої задачі або прикладу).
Важко переоцінити значення щодо розвитку продуктивного мислення учнів факультативних занять, таких форм позакласної навчальної роботи, як предметні гуртки, наукові товариства, олімпіади, конкурси, оскільки одне із головних завдань цих позаурочних форм розвивати навчально-пізнавальний інтерес, творчі здібності та обдарування учнів, а отже, дбати про розвиток їх продуктивних розумових процесів.
Щодо всіх форм навчання, то варто вказати на ще одну важливу методичну вимогу: розвивати продуктивне мислення учнів найефективніше за умов, якщо навчання здійснюється і разом, і порізно, тобто якщо воно проводиться в таких чотирьох формах: колективній, груповій, парній та індивідуальній.
Розвиток продуктивного мислення учнів безпосередньо залежить від умілого використання вчителем різноманітних засобів навчання. Засоби навчання стереометрії, алгебри і початків аналізу повинні складати єдиний комплекс, основою якого є підручник (посібник) - ядро, навколо якого групуються всі інші навчальні засоби. Навчальні підручники (посібники) відповідають різним вимогам і, як правило, в більшій чи в меншій мірі задовольняють потреби учня і вчителя. Зауважу, що поряд із загальновідомими вимогами до підручника (посібника) алгебри і початків аналізу для розвитку продуктивного мислення учнів необхідно додати компактний виклад матеріалу, систематичний показ способів розв’язування основних задач, виділення основного матеріалу, відсутність дрібних деталей. Більш доцільно, якщо теми в підручнику починаються з утворення характерних проблемних ситуацій і рекомендацій способів їх розв’язування, а не з означення понять і виділення правил, які викладаються індуктивним або дедуктивним способом. Характер проблемних ситуацій повинен визначатися змістом теоретичного матеріалу та віковими особливостями учнів. Необхідно, щоб у підручнику (посібнику) значне місце відводилось на самостійне доопрацювання матеріалу, самостійне доведення або дослідження деяких теоретичних положень і способів розв’язування відповідних типів задач. Варто, щоб підручник не тільки давав "голу” інформацію із її обгрунтуванням, але і стимулював активну пізнавальну, дослідницьку роботу самого учня. Зрозуміло, що не кожну тему підручника (посібника) можна викласти проблемним методом, значну частину матеріалу авторам підручників доводиться подавати репродуктивними методами. Проте для розвитку продуктивного мислення учнів принцип проблемності, продуктивні методи навчання, самостійна робота учнів з підручником повинні реалізовуватись якнайширше. Значне місце потрібно відводити і довідковій математичній літературі (довідникам з математики, довідковим таблицям та іншому). Треба враховувати, що не весь зміст курсу алгебри і початків аналізу необхідно запам’ятовувати учням; матеріал для запам’ятовування вибирається першорядний, другорядне можна знайти в довідниках, які допомагають швидше пригадати вивчене або напівзабуте. Необхідно навчати учнів користуватися довідковою літературою. Варто вказати на таку методичну вимогу: формули потрібно запам’ятовувати, навіть якщо вони є у довідниках. Звертатися до матеріалу довідника корисно на початковому етапі вивчення нового і в подальшому - поступово виключати використання його в міру оволодіння теорією. А для цього необхідно навчати учнів раціональним прийомам мнемічної діяльності. Для підтримання високого інтересу учнів, активізації їх пізнавальної діяльності необхідно в навчальному процесі використовувати кінофільми, діафільми, діапозитиви, таблиці. Демонстрація кінофільмів проводиться, як правило, при зовнішній пасивності глядачів (учителя й учнів), однак перегляд діафільмів і діапозитивів повинен чергуватися із активною роботою учнів. Таку роботу можна проводити, організовуючи дослідження кожному кадру діафільму і кожного діапозитива. Учителю варто не тільки демонструвати кадр, але і задавати до нього запитання та вимагати хоча б короткочасної фіксації відповіді кожним учнем. Ще більш активною повинна стати робота з таблицями. Настінні таблиці - джерело інформації, яким необхідно навчати учнів користуватись, оскільки це важлива частина процесу самостійного оволодіння знаннями.
Невичерпні можливості для розвитку продуктивного мислення учнів має широке впровадження нових інформаційних технологій (НІТ) у навчальний процес. Для розвитку мислення учнів (а отже, і продуктивного мислення як невід’ємного компонента) доцільно використовувати комп’ютер, але в залежності від віку і рівня розумового розвитку учнів. Форми використання комп’ютера і завдання, для розв’язування яких доцільне використання комп’ютера, повинні бути адекватними. Систематичне і цілеспрямоване використання НІТ у процесі навчання математики створює необхідні умови для інтенсифікації пізнавальної діяльності та гуманізації навчального процесу, інтеграції навчальних предметів, диференціації навчання, сприяє наданню навчальній діяльності дослідницького, творчого характеру, розкриттю творчого потенціалу вчителя й учнів, підвищує рівень математичної та інформаційної культури учнів. На мою думку, НІТ навчання із врахуванням системи психолого-дидактичних і методико-психологічних закономірностей розкриває широкі перспективи активізації і розвитку розумової діяльності учнів.
Методичною вимогою до засобів НІТ є орієнтація на операційні середовища, тобто ППЗ (педагогічні програмні засоби) модельного типу, за допомогою яких можуть бути реалізовані ідеї діяльнісного підходу в навчанні математики і принципи розвитку продуктивного мислення. Операційні середовища - це інтерактивні програми, орієнтовані на організацію навчальної дослідницької діяльності на основі комп’ютерних експериментів. Вони забезпечують умови для осмислення задач, дослідження закономірностей на основі формування гіпотез з їх наступною експериментальною перевіркою. Операційні середовища сприяють залученню учнів до активної діяльності, спрямованої на добування знань, активізують діяльність мислення, стимулюють формування пізнавального інтересу, а отже, безпосередньо впливають на формування і розвиток продуктивного мислення учнів.
Застосування ППЗ цього типу в навчальному процесі дозволяє:
- дати наочну геометричну інтерпретацію абстрактних понять на основі використання інформаційних моделей у навчанні для з’ясування їх логічної структури понять і осмислення функціональних зв’язків, внаслідок чого підвищується науково-теоретичний рівень викладання математики, що відповідає принципу провідної ролі теоретичних знань для розвитку продуктивного мислення учнів;
- розширити коло задач і вправ завдяки тому, що вчитель може виключити з контексту навчання всі питання, пов’язані з арифметичною складністю обчислень, побудовою графіків, опрацюванням даних. Тим самим акцентувати увагу на розвитку саме продуктивного мислення;
- сформувати глибокі та міцні знання учнів на основі свідомого засвоєння навчального матеріалу. Продуктивне мислення якраз і передбачає поглиблені знання і розуміння;
- ефективно використати поєднання різних форм і методів навчання (навчальні дослідницькі роботи на основі комп’ютерних експериментів), ознайомлення з елементами наукових методів пізнання, що є важливою методичною вимогою розвитку продуктивного мислення;
- посилити мотивацію, активізувати навчально-пізнавальну діяльність, сформувати дослідницькі вміння, розвинути інтуїцію і творчі здібності учнів, що є необхідною передумовою формування та розвитку їх продуктивного мислення;
- надати вчителю можливість використання різних методик для різних груп учнів на підставі диференціації та індивідуалізації навчання, що є одним із принципів розвитку продуктивного мислення.
Важливу роль у формуванні та розвитку продуктивного мислення учнів відіграє організація їх дослідницької діяльності, що ґрунтується на проведенні спостережень і комп’ютерних експериментів. У процесі такого навчального дослідження учні самостійно роблять припущення (гіпотези) відносно досліджуваних закономірностей, мають можливість їх експериментально перевірити. Ініціюється та спрямовується дослідницька діяльність учнів спеціальною системою запитань і навчальних завдань. Використання засобів НІТ надає нові можливості для реалізації принципу проблемності, сприяє не тільки вирішенню пізнавальних проблем, але і постановці, осмисленню, включенню до системи знань учнів.
Навчання із застосуванням програмно-методичного комплексу (ПМК) допомагає розумінню сутності математичних закономірностей і тверджень, породжує гіпотези, інтуїтивну впевненість у їх істинності, сприяє уточненню і засвоєнню понять курсу алгебри і початків аналізу. На основі ПМК старшокласники можуть "побачити”, уявити, відчути на конкретних прикладах правомірність того чи іншого положення, що в подальшому забезпечує продуктивність їх розумової діяльності.
Для розвитку продуктивного мислення учнів важливим є вміле використання динамічних опорних конспектів (ДОК) з математики. ДОК дозволяє сконцентрувати увагу на суті проблеми, а також є опорою розумових пошуків та практичної діяльності учнів, ефективним засобом проведення комп’ютерних експериментів. Особливої уваги заслуговує ППЗ "GRAN1” (укладачі М.І.Жалдак, Ю.В.Горошко). Розроблені програми можна використовувати як інструмент унаочнення і дослідження відповідних математичних моделей при розв’язуванні задач, що приводять до знаходження розв’язків рівнянь і нерівностей, систем рівнянь, найбільших або найменших значень функції, обчислення означених інтегралів та інше. Важливим для розвитку продуктивного мислення учнів є те, що головне завдання зводиться до вивчення поставленої проблеми, аналізу сутності досліджуваного явища, побудови відповідної математичної моделі, висунення гіпотез і припущень та їх обґрунтування або спростування за допомогою комп’ютера.
Зазначу, що головною методичною вимогою до засобів НІТ навчання є дотримання найважливішого принципу, який полягає в тому, що людина повинна мислити, а технічну роботу має виконувати машина.
Такі виділені в статті методичні вимоги до організаційних форм та засобів навчання математики сприяють, як експериментально перевірено, формуванню та розвитку продуктивного мислення старшокласників. Варто підкреслити, що дотримання їх у сукупності є ще однією необхідною умовою успішного вирішення завдання щодо реалізації розвиваючої функції навчання математики.


Десять порад молодому вчителю

Погано, коли на молодого вчителя дивляться тільки перспективно. Зазвичай згодом він стає більш умілим, самостійним, придбає навички, опанує прийоми, досягне майстерності. Але в той же час він може втратити ту безпосередність і чари молодості, риси, притаманні тільки молодому вчителю, що інколи наближають до нього учнів сильніше, ніж мудрість літнього майстра. Моїм першим учням, напевно, було цікавіше зі мною, ніж нинішнім. У школі обов'язково мають бути молоді вчителі. Без них життя нудне, нецікаве, прісне.

Порада перша: не вважай школу місцем, не зовсім гідним застосування твоїх видатних здібностей, місцем, куди тебе як би заслали. Школа не має потреби у твоїй полегкості. Так, вона тебе чекає, і, можна сказати, з розкритими обіймами, вона хоче, щоб ти в ній був, але в неї є достоїнство. І це достоїнство - діти. Тому не треба дивитись на школу спогорда, не треба робити їй послугу. 

Так що відразу орієнтуйся на школу й саме з нею пов'язуй свої честолюбні мрії. Тим більше що хороший учитель краще посереднього поета чи актора. Справа не в тому, яка професія, а в тому, наскільки вона тобі підходить. А ось у цьому варто розібратись. Але не можна розібратись на бігу. Треба попрацювати з повною віддачею, треба викластись. І для цього треба вважати школу своєю справою, а не чужою, куди ти потрапив випадково. Розібратись - це значить зрозуміти, чи до душі тобі праця вчителя. Ось ти й постарайся зрозуміти, твоя це справа чи дядька. Але не квапся з висновками.

Далі вникни в мою другу пораду. Знайди себе, свій образ. Учитель індивідуальний, інакше не може бути й мови про творчість. Це не виключає наслідування, особливо спочатку. Навпаки, придивляйся до майстрів. Бери на озброєння те, що тобі здається твоїм, що тобі до вподоби. Не треба розуміти творчість як винахід пороху. Педагогіка існує стільки, скільки існує світ. Прийоми та знахідки не вмирають із майстром, вони передаються його учням і послідовникам. Але кожний справжній учитель, навіть переймаючи, залишається собою. Як же розпізнати, що в тобі твоє, а що - чуже? Краще тебе самого цього ніхто не знає. Звичайно, треба прислухатись до думок, у тому числі і критичних. Але якщо в тебе не буде внутрішнього відчуття істини, ти будеш не вчитель, а «чого бажаєте?». Це інша крайність, на противагу зарозумілості. 

І потім, хто сказав, що вчитель створює свій образ раз і назавжди? Маяковський писав про художника Келіне: «Кращий учитель. Твердий. Мінливий». Образ - не схема, а жива особа. У будь-якому випадку він має бути твоїм і він мусить бути живим, а не маскою.

Порада третя: не замикайся у своєму вчителюванні. Якщо вчитель - тільки вчитель, це нудно. Грай на гітарі, співай, пиши вірші, грай у волейбол, ходи в гори, збирай марки, бувай у театрі та на виставках. Розширюй коло друзів і знайомих. Спілкуйся з найрізноманітнішими людьми. Люби життя в різних його проявах. Ти повинен бути цікавим дітям, але це не вийде, якщо ти зосередишся тільки на самому собі. Крім обов'язкової програми в тебе, як у майстра-фігуриста, повинна бути чудова довільна програма.

І знову ж, треба пам'ятати, що всі прояви особистості індивідуальні. Не треба штучно культивувати в собі якості, що тобі не притаманні. Універсальність не обов'язкова. Не треба писати віршів, якщо в тебе немає здібностей. А найголовніше тебе мусять цікавити люди. Не виключай спілкування зі свого життя. Інакше засохнеш, як зламана гілка.

Захопленість, багатобічний інтерес потрібні вчителю не просто так, самі по собі, а у зв'язку з особливістю його професії. Не даремно про вчителя кажуть, що він і швець, і жнець, і на дуді грець.

Тому моя четверта порада: пам'ятай про комплексний характер учительської праці. Усе має значення, усе потрібне: й ерудиція, і методика, і позакласна робота, і психологія спілкування, і любов до дітей, і дисципліна. Не треба це розділяти, це все взаємозалежне. І якщо ми говоримо про це окремо, те це чисто умовно. Поміть: будь-яка розповідь про школу, епізод, навіть анекдот має в собі комплекс учительських якостей. Інакше виходить безглуздо, смішно або навіть гірше того - непрофесійно.

Ти можеш заперечити, що тобі відомі вчителі, які добре знають свій предмет, але не володіють методикою, або такі, котрі тільки дають уроки, а після дзвінка їх як корова язиком злизала, або такі, в яких діти стоять на головах, а вони репетують на них і ображаються. Так, я теж таких знаю. І раджу тобі пам'ятати, щоб ти таким не був, що вони нещасливі, так само як і їхні учні.

Я би з радістю сформулював свою п'яту пораду так: будь щасливим. Правда, це більше схоже на побажання, ніж на пораду. Тоді я скажу так: будь оптимістом! Вір! Жахливо, коли вчитель не бачить нічого хорошого ані в сьогоденні, ані в майбутньому. Створюй плани, нехай іноді нездійсненні, але конструктивні.

У житті кожному буває важко й гірко, у кожного трапляється нещастя й горе. І вранці, буває, не хочеться вставати та йти до школи. І навіть діти часом так набридають... Але треба себе переборювати. Життя - це подолання важких і навіть критичних ситуацій.

Так, ми іноді йдемо на різного роду компроміси, і це не суперечить тому, що я тільки що сказав. Це апеляція до розуму. Безкомпромісність - це впертість і невміння мислити перспективно. Але мета все одно повинна бути. І не тільки мета уроку, і не стільки мета уроку, скільки мета всього твого вчителювання.

Діти не повинні бачити в тобі невдахи. Невдах не люблять. Навіть якщо щось не буде виходити, усіма силами руйнуй можливе враження, що в тебе не виходить узагалі. Усередині в тебе, дорогий мій, повинно бути все чітко й упевнено.

Шоста порада може видатись банальною: будь чесним і правдивим. «Подумаєш, - скажеш ти, - я сам це учням щодня кажу». І дарма. Щодня це казати не треба. Сказав один раз, і вистачить. Але так, щоб діти тобі повірили. Діти дуже високо цінують чесність. «Так нечесно», - це вкрай негативна оцінка. Хоча суцільно і всюди вони хитруни та брехуни. Скажу відверто: я теж іноді брешу. Не обманюю принципово, а так... прибріхую для красоти.

Порада сьома теж не нова: цінуй гумор у спілкуванні з учнями. Якщо ти сам, як кажуть, не блищиш дотепністю, цінуй гумор в інших. Не бійся смішного, не бійся бути смішним сам: бувають зовсім безневинні й необразливі смішні ситуації. Інша справа, якщо над тобою сміються постійно, якщо ти взагалі смішний - це все!..

Не треба дивитись на гумор, як на прийом. Усе, у тому числі й гумор, повинно бути природно й доречно. Деякі вчителі сердяться, коли діти сміються. Навіть виганяють їх із класу. І дарма. Будь-якою ситуацією на уроці, у тому числі і смішною, учитель має володіти. І якщо вчитель сказав: «Посміялися, і вистачить», клас повинен підкоритись. Треба пам'ятати й те, що сміх може боляче ранити. Він, як казав Маяковський, - грізна зброя. Тому треба знати межу, бути обережним і тактовним.

Порада восьма: будь природним, не прикидайся, не намагайся здаватись розумніше та краще, ніж ти є. Даремно: діти тебе все одно розкусять.

Часто вчителя порівнюють з актором, і в цьому є свій резон. Але вже якщо ти граєш роль, нехай вона буде твоєю. Грай себе. І не перегравай! Подібність між учителем та актором полягає, можливо, у тому, що і той і інший виходять на аудиторію, на публіку. Якщо між акторами та глядацьким залом не встановлюється невидимий контакт, спектакль провалюється. Так і у класі. Деякі кричать і стукають кулаком по столу, а дітям не страшно. Інші говорять тихо й дивляться вбік, але якесь чаклунство заворожує дітей, і вони не зводять з учителя очей. Це феномен учительського гіпнозу, такого, утім, тендітного, але солодкого.

Більше за все я не люблю, коли вчитель на уроці не говорить, а декламує чи виступає. Він - начебто вже й не він, а хтось інший, за його поняттями, краще того, яким він є насправді, а насправді - гірше, тому що штучніше. Він прикидається, і це всім зрозуміло. Тим часом романтики, захоплені вчителі не обов'язково говорять із пафосом. Справжніх крил, що підносять їх над повсякденністю, часом нікому не видно, і зовні людина виглядає зовсім звичайною. Але в цих людях є щось дитяче, вони й поводяться іноді майже як діти.

Порада дев'ята виникає з восьмої: не уявляй про себе більше того, що ти є насправді. Знай собі ціну й будь скромним, не втрачаючи достоїнства. Не треба здаватись, треба бути.

Не бійся честолюбства і не слухай ханжей і бездарних заздрісників. Але честолюбство мусить бути всередині, демонструвати його непристойно. Честолюбство, усе-таки, відіграє допоміжну роль як стимулятор справи. Головне - справа.

Це - твоє кредо, запам'ятай! Ти ж завжди на очах, тим більше в дітей, які все бачать і все зауважують. Від їхнього уважного погляду не вислизає нічого! І ти не думай, що думкою дітей, їхнім ставленням можна зневажати. Тому що вони і є твої головні цінителі та судді, вони, а не начальство, і навіть не твої колеги та друзі.

Якщо не марнославство, то що ж повинно бути в основі твого життя та роботи? Твоя громадська позиція. І моя остання, десята порада: знайди її. Я кажу «знайди», але, можливо, вона в тебе вже є, ця позиція. Можливо... Але вона формується, стабілізується та кристалізується у справі. Міркувати про політику, про патріотизм, про інтернаціоналізм усі майстри. Але не поповнюй і так численні ряди «пікейних жилетів». Пам'ятай, що в тебе є діти, і ця позиція потрібна їм.

Громадська позиція насамперед - моральна. Запам'ятай: які би прекрасні підручники ми не видавали, які б чудові програми не складали, справжній провідник громадської ідеї - ти. І від тебе залежить, чи дійде ця ідея до розуму й серця учня в цілості та чистоті чи буде так хитромудро перевернена й перекручена, що результат виявиться прямо протилежним.

І, нарешті, останнє: не сприймай ці поради як якусь подобу скрижалей чи безапеляційного проголошення непорушних істин. Я не оракул. Абсолютних правил, придатних на всі випадки життя, не знаю. Думай сам!

 

ПАМ'ЯТКА МОЛОДОМУ ВЧИТЕЛЕВІ

1.     Вивчай можливості кожного майбутнього вихованця. Пам'ятай: без знання стану здоров'я дітей неможливе правильне навчання і виховання. Виховання має сприяти зціленню дитини від хвороб, набутих у попередні роки.

2.     Вступаючи у контакт з дітьми, не варто будувати зверхні взаємини з ними. Пам 'ятай: навіть малюк у взаєминах з дорослими певною мірою прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних колективних дій учителя та учня залежить успіх справи. Намагайся частіше хвалити, заохочувати вихованців. Вивчай індивідуальні можливості й потреби кожного з них, наполегливо оволодівай методикою педагогічної співпраці. Карай учня лише тоді, коли без цього не можна обійтися.

3.     Частіше всміхайся. Пам'ятай', твоя усмішка дітям свідчить про те, що зустріч з ними тобі приємна, усмішка створює в людей загальний позитивний настрій.

    4.  Плануючи свої перші уроки, подумай:

·         як учні повинні поводитися на уроці, які звички культурної поведінки для цього слід спеціально виховувати і які з уже наявних треба закріпити. Пам 'ятай'.якщо педагог не виховує в учнів певної системи корисних звичок, то на їхньому місці найчастіше виникають звички шкідливі. З перших уроків виробляй у вихованців певний стереотип поведінки, формуй позитивні навички;

·         які види робіт будуть використані й виконані учнями на уроці, що необхідно зробити для того, щоб завдання вони виконували технічно грамотно, яка спеціальна підготовка для цього потрібна. Пам 'ятай: більшість різних порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою. Особливо важливими є два елементи: чого вони навчаються, виконуючи ті чи інші завдання, та до чого привчаться в процесі цієї діяльності.

5.     Важливе завдання вчителя — передбачити ситуації, які виникатимуть на уроці. Пам 'ятай: помилці легше запобігти, ніж виправити її.

6.     Вчися вислуховувати учнів до кінця навіть тоді, коли, на твою думку, вони помиляються чи в тебе обмаль часу. Пам 'ятай: кожен вихованець має знати, що ти його вислухаєш.

7.     Пам'ятай: основне призначення оцінки — правильно визначити результати навчання учнів, їхні навчальні досягнення, динаміку зміни успішності.

8.     Без вимог педагога неможлива організація навчальної та суспільно корисної діяльності учнів. Здебільшого протягом 45" хвилин уроку вчитель ставить перед своїми вихованцями близько 100 вимог. Пам'ятай слова А.Макаренка: «Без щирої, відкритої, переконливої, гарячої й рішучої вимоги не можна починати виховання колективу». Вимоги мають бути послідовними. Слід добиватися обов'язкового їх виконання від усього класу, не забуваючи про повагу до особистості учнів.

9.     Наполегливо оволодівай навичками самоаналізу уроку. Пам'ятай слова В.Сухомлинського: «Один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху».

10.   Однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як своєї навчально-педагогічної діяльності, так і діяльності своїх колег, оцінювати різноманітні аспекти шкільного життя, здійснювати творчий пошук шляхів подолання труднощів у спілкуванні. Пам'ятай: ведення щоденника з перших кроків твоєї педагогічної діяльності дасть змогу активізувати внутрішній діалог із самим собою, сприятиме розвитку педагогічної думки — відвертої, самокритичної, творчої.


РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ ДО УРОКУ 

1.     Вчитайся у розділ програми, який потрібно вивчити на даному уроці, а в деяких випадках — і в пояснювальну записку до програми.

2.     Вивчи матеріал цього розділу, питання, теми.

3.     Сформуй задум уроку, дай відповідь на запитання, чого б ти хотів осягнути в результаті його проведення, сформулюй мету уроку (навчальну, виховну, розвивальну).

4.     Уяви колектив даного класу, уявно намалюй конкретних учнів.Уяви психологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогічного перевтілення, намагайся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.

5.     Вибери з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальні для даного матеріалу і для даних учнів.

6.     Зістав обрані прийоми зі своїми можливостями, змодел


Copyright MyCorp © 2024