Одним з прадавніх засобів виховання є гра. Вона є найважливішим способом передачі накопиченого досвіду від старшого покоління до молодшого. З її допомогою можна моделювати життєві проблемні ситуації. В процесі гри учні використовують, перш за все, свій особистий досвід, а також свої уявлення про досвід героя гри, тобто через наслідування формується своєрідний ланцюжок дій. Ігри виховують почуття колективізму, співучасті, допомагають побороти роздратування і сумніви у власних силах. Дуже часто діти самі є ініціаторами проведення різних ігор. Ігри є чудовим джерелом хорошого настрою, скарбницею способів гармонічного спілкування з навколишнім світом. Тому їх обов’язково треба регулярно проводити в класі.

Гра "Graffiti" дає дітям можливість виразити свої відчуття і погляди в психологічно безпечній атмосфері. В той же час діти можуть познайомитися зі всім розмаїттям думок, точок зору і стосунків в класі. Крім того, ця гра сприяє розвитку в дітях терпимості до оточуючих. Ви можете досить гнучко міняти структуру гри.

Матеріали: Кожному потрібні кольорові фломастери. Крім того, підготуйте шість листів ватману, надписавши зверху кожного аркуша одну з фраз: — Що я люблю? — Що я хочу знати? — Чому я хочу навчитися? — Прекрасні миті... — Що мене лякає? — Що мене захоплює?... Які фрази ви напишете залежить від конкретної ситуації.

Інструкція: «Ви можете мені сказати, що зазвичай пишуть на стінах? Які настінні гасла ви можете пригадати? Як ви думаєте, для чого пишуть на стінах? Той, хто малює або пише на стіні, прагне тим самим висловити свою думку. Я хотіла б, щоб і ви висловили свою думку, тому я пропоную вам зіграти в гру під назвою "Graffiti". Об’єднайтеся в групи по шість чоловік. Нехай кожна така група збереться довкола одного столу. Приготуйте фломастери. На кожен стіл я покладу один аркуш ватману, на якому написана якась фраза. В кожної групи є п'ять хвилин, щоб записати на цьому аркуші свої думки з приводу цієї фрази або свої відповіді на питання. Записуйте свої думки коротко і чітко, як завжди і пишуть на стінах. Пишіть на своєму аркуші всі одночасно до тих пір, поки я не скажу: "Стоп!". Тоді передайте свій аркуш іншій групі, а самі візьміть аркуш в однієї з сусідніх груп...» (5 хвилин.)

Гра «Груповий портрет» дає можливість налагодити співпрацю і конструктивну взаємодію в малих групах. Завдання — намалювати загальний портрет, на якому є кожна дитина, — підсилює у дітей відчуття належності до групи. У цій грі поряд із здібністю до кооперації розвиваються навики спостережливості і творчого самовираження. Щоб діти могли виконати своє завдання в спокійній обстановці і віднеслися до нього з належною увагою, в деяких випадках є сенс проводити гру в декілька етапів, розтягнувши її на 2-3 дні.

Матеріали: Кожній підгрупі знадобиться великий аркуш паперу (як мінімум розміром A3, краще - аркуш ватману) і воскова крейда. Інструкція: «Розбийтеся на четвірки. Кожна група повинна намалювати картину, на якій будуть всі учасники команди. Свій власний портрет малювати не можна, попросіть когось з групи це зробити. Подумайте разом, як ви розташуєте малюнок на аркуші, яким буде сюжет вашої картини». Коли всі групи намалюють свої портрети, потрібно провести детальне представлення всіх картин. Перед цим можна дати групам час подумати, як вони представлятимуть свою роботу останнім учням і які пояснення даватимуть при цьому. Аналіз вправи: — Кого ти вибрав художником, що малював твій портрет? — Що ти відчував, коли малювали тебе? — Хто вибрав художником тебе? — Як ви прийшли до рішення, кого де намалювати? — Ти задоволений своїм портретом? — Наскільки тобі сподобалося працювати разом з іншими членами твоєї підгрупи? — Наскільки ти задоволений тим портретом, який ти малював сам? — Якій команді було потрібно більше всього часу? — Портрет якої команди тобі сподобався більш всього? Чому?

Гра «Учень дня». Ця гра може стати однією з найважливіших подій учбового дня, тому що "учень дня" отримує визнання і дружню підтримку всього класу. З іншого боку, всі останні учні мають можливість просто, але яскраво виразити дружбу і любов. Сильна концентрація на позитивних моментах в міжлюдських стосунках допомагає всім учасникам гри розвинути в собі відчуття самоповаги. Я проводила цю гру в 5 класі щодня протягом тривалого періоду часу. У кожної дитини має з'явиться можливість хоч би раз побути "учнем дня". Для цієї вправи важливо, щоб між дітьми вже встановилися хороші довірливі стосунки.

Інструкція: «В кінці сьогоднішнього навчального дня я хочу вас запросити прийняти участь в одній особливій грі. Вона називається "Учень дня". Будь ласка, встаньте в коло... Зараз я поясню вам, як потрібно грати в цю гру. Я хотіла б, щоб сьогодні ученицею дня була призначена Марина. (Вперше виберіть учня або ученицю, яка має досить безперечне положення серед однокласників, щоб дітям було легко налаштуватися на незвичайний для них стиль взаємин.) Марина, встань, будь ласка, в центр круга... Обступіть Маринку як можна щільніше... Уявіть, що в кожного з вас в одній руці чарівний пензлик, а в іншій — велика банка, наповнена теплим сонячним золотим світлом. Тепер ми м'яко будемо покривати Марину з голови до ніг нашим теплим сонячним світлом, не торкаючись її при цьому. Нехай відстань від ваших рук до Марини буде не менше 20 сантиметрів. А ти, Марина, можеш закрити очі і відчути як ми всі любимо тебе і даримо тобі свої найкращі почуття. Прикрашаючи Марину, уявіть собі, що ви заливаєте її не лише сонячним світлом, але і своїм теплим дружнім відношенням і любов'ю. При цьому ви можете говорити їй різні приємні речі, наприклад: "Я рада, що ти вчишся зі мною в одному класі", "Я люблю з тобою грати", "Ти моя подружка", "Ти мені подобаєшся" і так далі. Ви можете висловити їй свої побажання, наприклад: "Я бажаю тобі прекрасного і приємного дня", "Я хочу, щоб у тебе було багато хороших друзів" і так далі».

Гра «Подорож». Цю гру ви можете пропонувати дітям кожного разу, коли вам самим хочеться відпочити і піти у відпустку. "Подорож" - спокійна і приємна гра, яка надає дітям можливість розповісти про свої бажання та потреби, а також про те, що їм подобається в інших дітях. Ця гра дозволяє побачити і відчути індивідуальність кожного, що розвиває у дітей повагу до іншої особистості.
Ви можете повторювати цю гру неодноразово. Її варто припиняти щоразу, коли ви бачите, що увага дітей вже розсіюється.

Інструкція: «Сядьте, будь ласка, в одне загальне коло. Уявіть, що ви збираєтеся у подорож. Закрийте очі і намагайтеся побачити все, що ви при цьому робите.
Ти їдеш в подорож один або з тобою є ще хтось? Куди ти збираєшся їхати і що хочеш взяти з собою?» (1-2 хвилини) Потім Ви самі почніть уголос планувати свою подорож. Підправте наведений нижче варіант так, як Вам хочеться. При цьому все-таки важливо, щоб Ви "взяли з собою" всіх учнів класу, але діти у своїх оповіданнях не повинні проявляти такого альтруїзму - нехай вони говорять про те, що їм хочеться насправді. Добре, якщо Ви чесно розповісте про свої особисті бажання і мрії, нехай у дітей буде можливість більше дізнатися про Вас. «Я вирушаю в подорож у далекі-далекі краї, в країну, де весь час світить сонце, і стоїть тепла приємна погода. Похмуре небо і дощі я не люблю. Я хочу взяти всіх вас з собою, тому що мені дуже приємно з вами, і я люблю разом з вами проводити час. А ще я хочу взяти із собою обох своїх дітей, яких я дуже люблю. Крім того, я візьму з собою CD–плеєр, щоб слухати музику, яка мені дуже подобається. Ще я хочу взяти з собою фотоапарат, адже я люблю фотографувати. Ми попливемо на великій яхті з яскраво-жовтими вітрилами. Коли ми будемо стояти на палубі, вітер буде тріпати наше волосся. А спати лягати ми будемо дуже пізно, адже це так прекрасно - милуватися вночі на зоряне небо над морем. Наша подорож триватиме лише тиждень, щоб удома за нами не дуже нудьгували».